У списках прохідних і майже прохідних партій 83 кандидати в депутати мають львівську прописку. 48 з них живуть в обласному центрі, а ще 35 – в інших населених пунктах області. Попри те, український парламент точно не поповниться такою чисельною делегацією з Львівщини. Більшість кандидатів так і не отримають мандат депутата, бо у списках стоять далеко за межею тієї частини, яка, згідно з соціологічними прогнозами, пройде у парламент.
Найімовірніше, у нову Верховну Раду потраплять щось коло тузеня кандидатів з львівською пропискою. Ще стільки ж буде вихідців з Львівщини, які переїхали жити до столиці і формально вже є киянами. Загалом у майбутньому парламенті осядуть від одного до трьох десятків депутатів, які потенційно могли б обстоювати інтереси Львівської області.
Президентський блок Петра Порошенка приведе в Раду 5 кандидатів, пов’язаних зі Львовом: Ігоря Гриніва, Віктора Пинзеника, Андрія Антонищака, Степана Кубіва та Петра Адамика.
Ігор Гринів (53 роки) – №14: депутат ВРУ чотирьох скликань. У 1990 році обирався у парламент від Жовківського округу (член КПРС). У 2002 році – у списку блоку «Наша Україна». У 2007 та 2014 роках потрапляв у Раду від Блоку Юлії Тимошенко. Політтехнолог. Останні кілька місяців працює заступником Голови Адміністрації Президента України. Курує питання внутрішньої та гуманітарної політики.
Віктор Пинзеник (60 років) – №17: народний депутат шести скликань. У 1992, 1994, 1998 роках обирався в можаритарних округах Львова. У 2002-му – у списку від Блоку «Наша Україна», у 2007-му – від Блоку Юлії Тимошенко, у 2012-му від партії УДАР. Працював міністром фінансів та віце-прем’єром у кількох урядах України. 13 років керував партією «Реформи і порядок».
Андрій Антонищак (45 років) – №39: безпартійний, голова громадської організація «Я – львів’янин», помічник депутата львівської міськради Юрія Кужелюка. Сотник 9-ої сотні Самооборони Майдану. Сотня піклувалася про харчування на Майдані, забезпечувала житло та охорону з тилу Майдану. Після початку АТО став добровольцем у складі 1-го резервного батальйону Нацгвардії.
Степан Кубів (52 роки) – №59: від 1994 до 2000 року працював на різних посадах в АТ «Західно-Український Комерційний банк», після того – вісім років головою ВАТ «Кредобанк». Від 2006 до 2012 роки був депутатом Львівської обласної ради: спершу від «Нашої України», а згодом від «Фронту змін». У 2012 році став депутатом Верховної Ради від ВО «Батьківщина». Під час революції 2013–2014 років був комендантом Будинку профспілок у Києві. Після революції 4 місяці очолював Національний банк України.
Петро Адамик (45 років) – №95: від 1992 до 2004 року працював директором і керуючим справами підприємства «Увіко». Від 2006 року – депутат Львівської міськради, голова фракції ГП «Пора». У 2012-му перейшов у фракцію партії УДАР. Керівник передвиборчого штабу блоку Петра Порошенка на Львівщині. 10 років очолює Федерацію регбі Львівщини. Підприємець.
Радикальна партія Олега Ляшка поповнить український парламент двома львів’янами: сином головнокомандувача УПА Юрієм Шухевичем і керівником громадської організації «Народний контроль» Андрієм Мисиком.
Юрій Шухевич (81 рік) – №5: член Української Гельсінської Групи, політичний в'язень у 1948–1956,1958–1968, 1972–1988 роках, син Героя України Романа Шухевича. У 1990-х роках став організатором і на 4 роки головою УНА-УНСО. У серпні 2006 року Президент України Віктор Ющенко присвоїв Юрію Шухевичу звання Героя України. Того ж таки року він повернувся до керівництва партією УНА-УНСО. Юрій Шухевич стане найстаршим народним депутатом і на першому засіданні зачитуватиме присягу з трибуни Верховної Ради.
Андрій Мисик (47 років) – №27: 1995 року заснував ТзОВ «Галицька спілка» (виготовлення і торгівля меблями). Працював на посаді директора. Від 2005 року – член громадянської партії «Пора». Від 2008 до 2010 року – депутат Львівської міської ради. Керував громадським рухом «Львів’яни передусім». Нині – керівник громадської організації «Народний контроль» і передвиборчого штабу радикалів на Львівщині.
«Громадянська позиція» Анатолія Гриценка у прохідній частині списку вмістила чотирьох львів’ян: Тараса Стецьківа, Анатолія Забарила, Олега Канівця та Ігоря Пукшина.
Тарас Стецьків (50 років) – №7: активний громадський діяч, політик. Наприкінці 1980-х був секретарем і членом Ради «Товариства Лева» у Львові. На початку 1990-х – член президії Львівської крайової ради Руху, член Великої ради Руху. На початку 2000-х – активний учасник протестних акцій «Україна без Кучми», один із польових командирів Помаранчевої революції. Депутат 4 скликань 1991–2006 років. Був членом Народно-демократичної партії, партії «Реформи і порядок» і членом фракції «Наша Україна». У 2007-му разом з Юрієм Луценком організував громадський рух «Народна Самооборона» і став народним депутатом від Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона». На виборах 2012 року балотувався в одномандатному окрузі у Львові, але поступився перемогою Ігорю Васюнику, який зайшов у парламент завдяки офіційній підтримці гіперпопулярної на той момент ОО «Батьківщина».
Анатолій Забарило (54 роки) – №8: від 1999 до 2003 року керував Львівською міською організацією партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». Від 2005-го — член Громадянської партії «Пора». Директор ТзОВ «Професійна ліга» (видавець газети «Львівська пошта»). Чинний керівник Львівської обласної організації партії «Громадянська позиція». Віце-консул Почесного консульства Королівства Бельгія у Львові.
Олег Канівець (51 рік) – №10: у 1999–2004 роках керував ВАТ «Радехівцукор». Від 2009 до 2012 року очолював ЗАТ «Укрнафтобуріння». Один із засновників Української християнсько-демократичної партії. У 2002 році став депутатом Львівської обласної ради, очолював фракцію «Наша Україна», а в 2005-му став керівником фракції «Батьківщина» у Львівській обласній раді. У 2012-му був обраний народним депутатом України від Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина» в мажоритарному окрузі. Через рік покинув фракцію «тимошенківців» через незгоду з діяльністю керівництва.
Ігор Пукшин (49 років) – №14: керуючий партнер адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Пукшин і Партнери». У 2004 році, під час Помаранчевої революції, у Верховному Суді України був одним із адвокатів, що працювали над обґрунтуванням "третього туру" президентських виборів 2004 року. Від 2006 до 2009 року працював заступником Голови Секретаріату Президента України. Починаючи від 2002 року здійснив три безуспішні спроби стати народним депутатом. Балотувався від ВПО «Жінки за майбутнє», блоку «Наша Україна» та як самовисуванець.
«Народний фронт» Арсенія Яценюка за списками партії точно проведе до парламенту лише двох львів’ян – Андрія Парубія та Ігоря Васюника. Шанси стати третім має ще Андрій Левус.
Андрій Парубій (43 роки) – №4: у 1991 році був одним з засновників Соціал-національної партії України (СНПУ), перейменованої у 2004-му в Всеукраїнське об'єднання «Свобода». Від 1991 до 2007 року обирався депутатом Львівських обласної та міської рад. Під час подій листопада–грудня 2004 року був комендантом Українського дому в Києві. У 2007-му був обраний народним депутатом від блоку «Наша Україна — Народна самооборона». У 2012-му покинув лави НУ і вступив до партії «Фронт змін». Протягом 2012–2014 років — народний депутат України від ВО «Батьківщина». Під час Євромайдану керував загонами Самооборони. В березні цього року був призначенний на посаду секретаря РНБО, на якій пропрацював п’ять місяців.
Андрій Левус (34 роки) – №23: у 2011 році подав позов до Вищого адмінсуду про визнання протиправними дій президента Віктора Януковича щодо підписання «харківських угод». Активіст Молодіжного націоналістичного конгресу, учасник громадської ініціативи «Оновлення країни» та мережі громадянської дії ОПІР. Один із координаторів руху «Вільні люди». Заступник коменданта Євромайдану з пропагандистської роботи, керівник 14-ї сотні Самооборони. У лютому 2014 року призначений заступником глави СБУ Валентина Наливайченка.
Окрім перелічених блоків та партій, до Верховної Ради точно потрапить ще Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Та, вочевидь, серед нинішніх соратників Тимошенко не виявилося львів’ян, достойних потрапити у прохідну частину списку. Перший львів’янин у списку «Батьківщини» записаний під №70.
Всі інші блоки та партії мають доволі хиткі шанси потрапити у наступний парламент. З-посеред них ВО «Свобода» та «Сильна Україна» почуваються впевненіше, ніж «Самопоміч», КПУ чи Опозиційний блок. Якщо ж допустити, що усі вони подолають 5% бар’єр, то когорта львів’ян збільшиться ще на 9 осіб.
Чотирьох потенційно проведе «Свобода». Під №1 – лідера об’єднання Олега Тягнибока, під №2 – віце-спікера ВРУ Руслана Кошулинського, під №9 – екс-голову Львівської облради Олега Панькевича та під №13 – «гаманця» партії Ігоря Кривецького.
Таку саму кількість львів’ян може завести у парламент і «Самопоміч» Андрія Садового. Зокрема, під №1 – громадську активістку Ганну Гопко, під №3 – гендиректора IT-компаній ТзОВ «Елекс» Олексія Скрипника, під №4 – директора Благодійного фонду «Українська правнича фундація» Оксану Сироїд, під №12 – депутата Львівської міськради, голову наглядової ради ПАТ «Південьзахіделектромережбуд» Олега Лаврика.
Комуністична партія у кращому для них варіанті представить лише одного львів’янина – екс-віце спікера ВРУ Адама Мартинюка. В Опозиційному блоці найближчий до прохідного бар’єру №14 – колишній керівник Західної регіональної митниці Тарас Козак.
Що ж до партії Сергія Тигіпка «Сильна Україна», то в її списку кандидатів з львівською пропискою взагалі немає.