Тарас Прохасько

Часто соромлячись держави, яка називається українською, умів знаходити опору в мові, яка таки є українською
19.10.23 | | Дискурси
Якби хтось з-поза України хотів злапати азимут, за яким іти до її розуміння, то має читати не тільки новини, плитку аналітику і сучасну літературу. Мав би пірнути перед тим у наше бароко.
12.10.23 | | Дискурси
Не забути, що тривання складається із прозрінь. І найважливішим є здатність згадувати, що вони були. Навіть тоді, коли спалах згас і знову стало темніше
05.10.23 | | Дискурси
Кількадесят незабутніх страв і трапез, всі вони – як друга сигнальна система. Не про калорії, а про свободу, вибір і випадок
28.09.23 | | Дискурси
Погоджуючись на тимчасову роль виключно жертв воєнного нападу, який сотворив націю із тотальною стійкістю і жертовністю водночас, ми ображаємо самих себе
21.09.23 | | Дискурси
Започатковані у страшні часи любові наперед стирають бюрократичне запевнення про те, що тільки смерть розлучить нас. А нормальні часи завжди доволі страшні
14.09.23 | | Дискурси
Ціле своє життя думаємо про якусь винятковість. Думаємо про Творця як про того, хто має робити добре нам, як ми то собі уявляємо
07.09.23 | | Дискурси
Школа на то є школою, аби чогось навчити. Невдовзі я вже знав, що дорослі дурніші, ніж здається дітям
31.08.23 | | Дискурси
Незалежність, як і щастя, – це не константа, а шлях. Обіцяного кінця історії не буде, і кожному доведеться уміщатися у нестримну історію
24.08.23 | | Дискурси
Не дуже кого є брати на службу. А тих, кого закликали, треба сокотити. Серед них можуть бути настільки добрі вояки, що ледве терплять того всього, що над ними...
17.08.23 | | Дискурси